Магія блиску. Swarovski: історія успіху

Магія блиску. Swarovski: історія успіху

«Кожна епоха відкриває нам нові можливості для розвитку. Інновації в одній галузі неминуче призводять до інновацій в іншій. Треба лише бути вкрай пильним та завжди готовим до того, аби ефективно скористатися цим новим», – саме так говорив Даніель Сваровський, зачинатель успішного сімейного бізнесу та засновник найславетнішої кришталевої імперії.

«Магія – це технологія, доведена до досконалості» (А. Ейнштейн)

Чеські землі здавна славилися майстрами-склодувами, а богемське скло було відоме далеко за межами свого краю. І ось, у маленькому містечку Георгенталь, що в горах Богемії, 24 жовтня 1862 року народився Даніель Сваровський.

Тоді майже кожна родина на півночі Австро-Угорської імперії мала власну майстерню і займалася виготовленням та обробкою скла. Не був винятком і батько Даніеля. На своєму маленькому приватному виробництві він виготовляв дрібні скляні та кришталеві аксесуари.

Ще з самого дитинства Сваровський-молодший спостерігав за чарівними перетвореннями, які відбувалися у батьковій майстерні. Він захоплювався таємничим процесом і прагнув опанувати це мистецтво до найменших дрібниць. Батько, щоправда, бажав розвивати інші таланти сина. Він бачив Даніеля музикантом, адже хлопчина непогано грав на скрипці. Проте, в голові юнака місця для сумнівів не було. Він чітко визначив, що музика – заняття для вільного часу. Своє майбутнє він уявляв лише у продовженні сімейної справи.

Бажання постійного вдосконалення і прагнення бути найкращим стали потужним каталізатором для розвитку молодої особистості. Відчуваючи брак необхідних знань, юнак їде навчатися до Парижа. Фізика, хімія, інші природничі науки, механіка – ось необхідний обсяг знань, накопичений Даніелем для того, аби стати професійним інженером.

Своєрідною відправною точкою для майбутніх звершень стає Міжнародна Електрична виставка у Відні, яку відвідує 20-річний чех. Технологічні досягнення тогочасних винахідників справляють незабутнє враження на молодого майстра. Він вирішує застосувати електрику у власному виробництві.

Так було зроблено його перше відкриття. У 1892 році Даніель Сваровський першим у світі розробляє та запатентовує електричну шліфувальну машину, що обробляє кришталь із небувалою точністю та швидкістю. Автоматизація виробництва дозволила значно прискорити процес. Відтепер виготовлення кристалів сміливо можна було ставити на потік. Для нормальної роботи нових шліфувальних машин залишалось лише знайти дешеві джерела електроенергії. Через це 1895 року Даніель Сваровський залишає рідну Чехію і разом зі своєю родиною переїжджає до Австрії.

Початок кришталевої імперії

«Найталановитіший тирольський чех» – так жартівливо його будуть називати тутешні жителі. У австрійському містечку Ваттенс він знаходить покинуту фабрику і засновує там завод, який займатиметься промисловою обробкою кришталю і перетворенням його на вироби, що імітують дорогоцінне каміння. Даніель наймає на роботу 200 працівників і успішно розпочинає свою діяльність. Саме тоді новоутворене підприємство «скромно» називають на честь засновника – Swarovski.

Про те, що Даніель Сваровський був справжнім новатором у свій час говорило не лише використання ним передових технологій, а і його підхід до організації роботи свого підприємства. Він був одним із перших, хто прагнув створити демократичну компанію, персонал якої був би не менш щасливим за її власника. Тому Сваровський активно будував житло для своїх співробітників. Крім того, Даніель започаткував преміальні програми, а також корпоративні культурні та спортивні заходи.
За декілька років підприємець побудував у Ваттенсі власну ГЕС, яка постачала б енергію для потужного виробництва. До речі, завод Swarovski й сьогодні з її допомогою забезпечує себе власною електроенергією, таким чином відповідаючи високим екологічним стандартам.

Виробництво кристалів набирало швидких обертів. Із часом Даніель залучає до справи своїх синів: Вільгельма, Фридриха та Альфреда. Наполегливо працюючи та експериментуючи з різними методами обробки кристалів, родина Сваровських робить своє нове відкриття – розробляє ексклюзивні лабораторні печі для виготовлення кришталю незнаної якості. Відомі венеційські та богемські скляні заводи опинилися на грані банкрутства через неспроможність конкурувати із небувалою прозорістю нового кришталю.

На сьогодні також стало відомо, що таємниця неповторних кристалів Swarovski прихована у спеціальній обробці їхньої поверхні, що не дозволяє затримуватися на ній частинкам пилу та бруду. А зворотній бік чарівного каміння має дзеркальну основу, що надзвичайно посилює ефект блиску та гру світла у кристалах.

«Кришталеві діаманти» – таку назву здобувають вироби Swarovski. І справді, за своєю красою, складністю огранювання та блиском вони вже не поступаються справжнім коштовностям. А на межі ХІХ-ХХ століть кристали починають використовувати для оздоблення вечірніх туалетів. Із цього часу підприємство Swarovski постійно отримує нові замовлення. Так була закладена перша цеглинка у побудові майбутньої кришталевої імперії.

Формула родинного успіху

Із початком Першої світової війни та розпадом Австро-Угорщини проблеми моди закономірно поступилися важливішим. Проте Даніель не зупинив свого підприємства. Блискуча інтуїція Сваровського-бізнесмена допомагає йому миттєво переорієнтуватися на масове виготовлення шліфувальних та абразивних матеріалів для своєї промислової галузі.

Старший син Даніеля, Вільгельм Сваровський, багато в чому нагадував батька. Він долучився до сімейної справи вже у 17 років і також здобув славу винахідника, спроектувавши перший прототип сучасного бінокля. Потужна галузь виробництва Swarovski Optik, заснована ним, сьогодні випускає високоякісні оптичні прилади.

Даніель Сваровський помер у віці 94 років. На центральній вулиці містечка Ваттенс місцеві жителі, вшановуючи пам’ять свого славетного сусіди, встановили монумент на його честь. Не залишилося непоміченим і те, що в останні роки життя Сваровський плідно займався доброчинністю. У 1960 році на честь Даніеля та його дружини було засновано благодійний фонд, мета якого полягає у фінансовій підтримці талановитих студентів Тиролю.

Із середини 50-х років розкривається талант Манфреда Сваровського, Даніелевого онука. Він створює власну технологію, яка дозволяє виготовляти кристали різних кольорів. Із цього моменту діяльність компанії Swarovski знову нерозривно пов’язана з індустрією моди та прикрас. Стрази Swarovski у своїх колекціях використовували такі метри як Крістіан Діор, Ів Сен-Лоран та Коко Шанель, а біжутерія прикрашала образи Марлен Дітріх, Мерлін Монро, сценічні костюми Майкла Джексона, Тіни Тернер та інших світових зірок.

Із 1965 року підприємство починає виготовляти предмети освітлення. Майстри компанії створюють справжні шедеври. Яскравим прикладом є кришталеві люстри Swarovski, що прикрашають Версальський палац та славетний театр Метрополітен Опера.

Маловідомо, що першим логотипом Swarovski була квітка едельвейсу. У 1993 році керівництво компанії вирішило змінити емблему. Так у Swarovski з’явився їх знаменитий лебідь. Романтики подейкують, що у такий спосіб компанія заклала у свій логотип тонку метафору, адже лебідь асоціюється із тендітністю та чарівними перетвореннями. Прагматики ж дотримуються іншої думки – компанія Swarovski просто зробила ставку на впізнаваність бренду, тому й змінила непримітну квітку на образ граційного птаха. Так чи інакше, але цей фірмовий знак сьогодні є широковідомим.

До 100-річного ювілею компанії у Ваттенсі, на теренах чудового парку, було відкрито музей «Кришталеві світи Swarovski». Тепер кожен охочий може відчути на собі магічний, чаруючий вплив знаменитих кристалів. У музейних печерах представлені найнеймовірніші кришталеві витвори.

Фантазія майстрів Swarovski породжує все нові й нові шедеври. Нещодавно було навіть створено клуб колекціонерів їхніх кришталевих виробів. Для того, аби зберегти секрети своїх технологій, тут вдаються до радикальних методів – знищують усі інструменти, що використовують при виготовленні колекційних виробів та усю пов’язану із цим документацію. У такий спосіб вони намагаються зберегти ексклюзивність, подаровану їм засновником.

Богемський майстер Даніель Сваровський був неординарною постаттю, він зміг досягти захмарних вершин у підприємництві та зробив реальністю свої мрії. «Постійне прагнення досконалості» – таким було його кредо, сформульоване понад століття тому. Але це гасло й донині залишається головним принципом діяльності вже п’ятого покоління династії. Можливо, це і є проста формула їх сімейного успіху.